-
1 арешт
ч1) arrest, detention2) ( на майно) attachment, sequestration, seizureнакласти арешт (на) — to attach, to sequestrate, to seize
-
2 seize
v1) хапати, схопитиto seize smb. by the arm — схопити когось за руку
2) спіймати, арештувати3) захопити; заволодіти4) конфіскувати, накладати арешт6) зрозуміти; збагнути7) охопити (про страх тощо)8) юр. уводити у володіння (майном)9) тех. заїдати, застрявати10) мор. найтовити* * *[siːz]v1) хапати, схопити; піймати, заарештувати2) захоплювати, привласнювати3) конфіскувати, накласти арешт4) скористатися5) розуміти6) pass охопити7) юp. вводити у володіння ( майном)8) тex. заїдати ( про тертьові деталі); застрявати ( seize up) -
3 factor
1. n1) фактор, рушійна сила, складовий елемент2) агент; представник3) комісіонер, посередник4) довірена особа5) управитель, управляючий (маєтком)6) мат. множник7) тех. коефіцієнт, фактор8) біол. ген9) біол. вітамін; гормон2. v1) виступати посередником (агентом, фактором)2) мат. розкладати на множникиfactor out — мат. виносити за дужки
* * *I n1) чинник, фактор, рушійна сила; фактор, складовий елемент2) агент; представник3) комісіонер, посередник, фактор; довірена особа, агент4) дiaл. управляючий ( маєтком)5) aмep.; юp. особа, зобов'язана за наказом суду накласти арешт на наявне в нього майно боржника або суми, що належать боржникові6) icт. фактор, дрібний чиновник ( в Ост-Індській компанії)7) мaт. множник8) cпeц. коефіцієнт, факторfactor of merit — доброякісність; чутливість ( приладу)
9) бioл. ген10) вітамін; гормонII v; мат. -
4 factor
I n1) чинник, фактор, рушійна сила; фактор, складовий елемент2) агент; представник3) комісіонер, посередник, фактор; довірена особа, агент4) дiaл. управляючий ( маєтком)5) aмep.; юp. особа, зобов'язана за наказом суду накласти арешт на наявне в нього майно боржника або суми, що належать боржникові6) icт. фактор, дрібний чиновник ( в Ост-Індській компанії)7) мaт. множник8) cпeц. коефіцієнт, факторfactor of merit — доброякісність; чутливість ( приладу)
9) бioл. ген10) вітамін; гормонII v; мат. -
5 seize
[siːz]v1) хапати, схопити; піймати, заарештувати2) захоплювати, привласнювати3) конфіскувати, накласти арешт4) скористатися5) розуміти6) pass охопити7) юp. вводити у володіння ( майном)8) тex. заїдати ( про тертьові деталі); застрявати ( seize up) -
6 накладати
= наложити, накластиto lay, to put, to lay on; to imposeнакладати відбиток — to leave a mark on smb./smth., to have an effect on smb./smth.
накладати ембарго — to lay an embargo on, to place an embargo on
накладати заборону — to put/impose a ban (on); to put a veto ( upon); to veto
накладати лігатуру мед. — to ligate
накладати масло в діжечку — to pack butter in a tub, to tub butter
накладати обмеження (на) — to apply restriction, to impose/place a limit(ation) (on)
накладати покарання — to impose ( to set) a punishment ( upon); to inflict a penalty ( upon)
накладати резолюцію — to append one's decision, to append instructions (on)
накладати срібло — to coat with silver, to plate
накладати шар фарби — to lay (on) a coat of paint
накласти головою — to pay for smth. with one's life, to perish
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Все языки
- Английский
- Украинский